Трохи історії меблів

                                                                Трохи історії меблів
              Меблі, як предмет інтер'єру, з'явилася під час переходу людських громад до осілості. Природно вона швидше розвивалася у племен, які в силу кліматичний особливостей, більше потребували закритих приміщеннях.
Однією з умов розвитку меблів послужило відкриття нових доступних матеріалів, що мають необхідну мінімально достатню міцність, порівняно невелика вага, і можливість обробки примітивним ручним інструментом.
             Дереву належало перше місце з усього асортименту матеріалів. Спочатку для ручного виготовлення меблів вибиралися шматки пластичного матеріалу, які найбільше підходили до додання необхідної форми виробу або деталі. З історичним прогресуванням соціально-економічного ладу і побуту суспільства, еволюцією застосування методик деревообробки з'являлися й удосконалювалися сучасні види меблів.
              Надалі основна зміна конструктивних особливостей меблів було вельми тісно пов'язане з глибоким розвитком художніх стилів. Художня складова породжувала не тільки нові бачення про її композиційних закономірностях, але й особливі підвиди і конструкції меблів. Крім того, помітне і очевидний вплив на декоративні, естетичні, а почасти й конструктивні, особливості меблів надавали національні та етнічні традиції мистецтва і побуту в цілому.
             Меблевий стиль - сукупність предметів і елементів меблів. - Виготовлення предметів інтер'єру відносяться до певної національності, народності, релігії та культури, епосі часу з різних сортів дерева.
У Європі, наприклад, поряд з архітектурою, меблі мають безпосереднє відношення до формування стилів ампіру, бароко, готики, а також одяганню - своєрідним ренесансом в епоху Відродження.

                                                                 Стилі меблів
               • Ампір бере свій початок з другої половини ХVIII - початок XIX ст.)
У ньому в основному використовуються античні мотиви, а це важка і масивна меблі з перевагою різних полірованих поверхонь, деталями у вигляді карнизів, колони, декоративні накладні бронзові рельєфи, левові лапи. Як правило, ці меблі - виготовлена ​​з цінного в усі часи червоного дерева.
                • Бароко відносять до кінця ХVI - першій половині ХVIII ст.
Це вельми химерний стиль, з використанням багатою позолотою і інкрустаціями. Меблі виглядає, досить важко, так як оббивається декоративними полотнами і тканинами і при цьому прикрашається бахромою.
                • Етніка
У цьому стилі використовуються форми і мотиви, властиві якоїсь певної країні.
                • Готичний стиль, популярний в ХІІ-ХV ст.
У цей час у меблів проявляються мотиви церковної архітектури: стріли, поперечні ребристі елементи, башточки.
                • Класицизм розквітом даного стилю вважають середину ХVIII - ХIХ ст.
Відрізняють від інших суворі, ясність і гармонійність пропорцій, лаконічні форми. Декор в інтер'єрі тепер будується за принципом-тільки найнеобхідніше.
                • Кантрі (популярний сільський стиль)
Меблі, в основному дерев'яна, стилізована під інтер'єр заміського будинку, дачі.
                • Мінімалізм (XX в)
Цей стиль увійшов в наші будинки в середині ХХ ст. Від інших його відрізняла прямолінійність, простота форм, відсутність узорів в елементах декору і малюнків на фасадах.

               • Модерн («ар нуво») Піком стилю є кінець ХІХ - початок ХХ ст. в.
Досить складна система лінійного орнаменту декорів, мотиви сильно стилізованих квітів, стали основою розвитку даного стилю.

               • Поп-арт - стиль, меблів який, проявився в 50-60-ті роки, минулого сторіччя. Його відмінною рисою було використання яскравих пластиків, а також обтічні форми.
               • Функціоналізм (поч. ХХ ст)
Інтер'єр в той період часу будується за принципом експлуатаційної функціональності, такі меблі мала ясні ергономічні форми, наприклад, підлокітники і спинки могли повторювати лінії вигину рук і спини сидячої.
               • Еклектика
Об'єднання різних стилів у виконанні одним матеріалом під одним фактурою. Інтегрування елементів «історичних» архітектурних стилів іменують еклектикою в радянській і пострадянській практиці.
               • Хай-тек (к. XX в)
стиль в дизайні, що зародився в період пізнього модернізму в 1970 і знайшов широке практичне застосування у вісімдесятих. Головні практики і теоретики хай-тека (здебільшого практики, на відміну від архітекторів постмодернізму і деконструктивізму) в основному англійці.

Автор: Ольштынський А.